Згідно з дослідженнями, проведеними у 2019 році, Україна посіла 126 місце зі 180 за корупцією у світі. В основному це проявляється через ведення незаконного бізнесу (без реєстрації в установленому законом порядку), відмивання коштів та ухилення від сплати податків.
У зв'язку з цим, з метою застосування ефективних методів боротьби, було ухвалено рішення запровадити новий закон про протидію відмиванню доходів. Цей нормативний документ було ухвалено наприкінці 2019 року і однією з його особливостей є запровадження фінансового моніторингу.
Фінансовий моніторинг — це процедура, спрямовану контроль всіх фінансових операцій, які у різних сферах. Раніше тільки банки могли здійснювати подібну функцію контролю. Відповідно до нового нормативного акту проводити фінмоніторинг має право:
- бухгалтери;
- ріелтори;
- нотаріуси;
- адвокати;
- аудитори та низка інших суб'єктів перелік яких встановлено законом.
Коли моніторинг є обов'язковим
На законодавчому рівні встановлено чіткий перелік фінансових операцій, які підпадають під фінмоніторинг. До таких належать:
- Порогові операції, що здійснюються суб'єктами господарювання (сума порога становить від 400 тисяч гривень; для суб'єктів, зайнятих у сфері азартних ігор або лотерей – мінімальна сума дорівнює 55 тисячам гривень).
- Переказ або отримання коштів з анонімного рахунку (переважно стосується рахунків, зареєстрованих за кордоном, у т. ч. в офшорних юрисдикціях, або переведення з українських рахунків на анонімні закордонні).
- Будь-які фінансові операції, пов'язані з переміщенням коштів, оформленням кредитів або позик, коли сторонами виступають фізичні або юридичні особи, які мають реєстрацію в закордонних юрисдикціях, на території яких не діють встановлені міжнародні правила фінансового моніторингу або є підстави вважати, що на цій території прогресує відмивання коштів з метою фінансування тероризму.
- Надходження коштів на рахунок фізичної або юридичної особи з наступним переведенням у мінімальний проміжок часу (в цей же або на наступний банківський день) на інший розрахунковий рахунок.
- Фінансові транзакції, які здійснюються за розрахунковими рахунками фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності або юридичних осіб усіх організаційно-правових форм, які зареєстровані у встановленому законом порядку не більше трьох місяців, за умови, що з моменту державної реєстрації та відкриття рахунку не проводилося жодної транзакції.
- Обмін банкнот, зокрема іноземної валюти.
- Переказ коштів на закордонний рахунок.
- Здійснення операцій, предметом яких виступають цінні папери та векселі.
- Будь-які фінансові операції, розрахунок за якими здійснюється у готівковій формі.
- Здійснення страхових відшкодувань та виплат.
- Зовнішньоекономічні операції.
Що таке внутрішній фінмоніторинг і коли він проводиться
Внутрішній фінансовий моніторинг здійснюється банками та іншими суб'єктами, коло яких визначається законом. Такий тип моніторингу здійснюється для виявлення транзакцій, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.
Так, об'єктів внутрішнього фінмоніторингу можуть виступати:
- фінансові транзакції, дії, що мають заплутаний, незвичайний характер, що викликають сумніви щодо їх законності та прозорості;
- транзакції, які явно суперечать легальній діяльності суб'єкта господарювання, фізичної особи — підприємця чи простого клієнта;
- транзакції, що проводяться з метою уникнення обов'язкового фінансового моніторингу (найчастіше під цю категорію потрапляють транзакції, що здійснюються між одними і тими ж суб'єктами протягом короткого проміжку часу).
Суб'єкти внутрішнього контролю мають право призупиняти здійснення дій по рахунку на строк не більше 2 робочих днів. Протягом цього періоду слід надати інформацію компетентному державному органу. Вищий орган має право своїм рішенням призупинити операції максимум на 5 робочих днів. За цей час слід направити повідомлення до правоохоронних органів, якщо є підстави вважати, що характер операції містить ознаки кримінального правопорушення.
Максимально операції можуть бути припинені на 14 днів. Терміни, зазначені у законі, є граничними та пролонгуванню не підлягають. Протягом зазначеного часу компетентні державні органи зобов'язані ухвалити рішення або відновити проведення фінансової операції.
Багато людей цікавляться, чи підпадають під фінмоніторинг їхні особисті рахунки та операції, що проводяться, наприклад, оплата комунальних послуг, придбання товарів для побутових потреб, переказ коштів родичам тощо. Подібні операції не входять до переліку обов'язкового проведення моніторингу. Необхідність може виникнути, якщо у перевіряючих органів виникнуть сумніви щодо чистоти операції та її легальності.
Отримати детальну консультацію з питань перевірок можна у фахівців.
Коментарів 1