Нові правила трансфертного ціноутворення

Матеріал від 26.01.2017. Частина норм з того часу змінилася — актуальні умови уточнюйте в консультації.

Наприкінці грудня 2016 року зміни до Податкового кодексу України (ПКУ) торкнулися трансфертного ціноутворення (ТЦУ), яке застосовується в зовнішньоекономічній діяльності для цілей оподаткування.

Тепер контрольована операція впливає на об'єкт оподаткування. До переліку таких операцій додано такі зовнішньоекономічні операції:

• з купівлі та продажу послуг через комісіонерів-нерезидентів;
• з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), зокрема з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, у якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджує Кабінет Міністрів України (КМУ);
• з нерезидентами, зареєстрованими в державах (на територіях), включених до переліку, затвердженого КМУ. Критерії віднесення держав (територій) до цього переліку доповнено повним обміном податковою та фінансовою інформацією. До переліку також потраплять держави, компетентні органи яких не забезпечують обміну такою інформацією на запити українського податкового органу.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі з такого переліку, визнаватимуться контрольованими лише з початку звітного року, що настає за роком, у якому державу (територію) включили до переліку. Отже, платники податків матимуть щонайменше рік на податкове «перепланування».

Поріг річного доходу платника податків збільшено з 50 до 150 млн грн, а поріг обсягу операцій з нерезидентом — з 5 до 10 млн грн. Операції нижче цих порогів визнаються неконтрольованими.

Запроваджено новий метод ТЦУ — «зіставлення з юридичними особами». Його використовують для визначення показника рентабельності, якщо інформації про окремі зіставні неконтрольовані операції немає або її недостатньо.

За яких умов можна використати фінансову інформацію юридичних осіб, чия діяльність зіставна з контрольованою операцією?

1. Є інформація, що вони не здійснюють зіставних операцій з пов'язаними особами.
2. Їхня діяльність така сама, як у платника податків у межах контрольованої операції, з урахуванням видів економічної діяльності.
3. За даними бухгалтерської звітності вони не мали збитків більш ніж в одному звітному періоді.
4. Вони не володіють корпоративними правами іншої юридичної особи з часткою понад 20 %.
5. Серед їхніх учасників чи акціонерів немає зіставної юридичної особи з часткою 20 % і більше.

Тепер платник податків подає контролюючому органу найдоречніші дані з огляду на факти й обставини операції. Оновлений ПКУ дає змогу укласти договір про попереднє узгодження ціноутворення: за наявності такого договору контролюючий орган не має права застосовувати до операції принцип «витягнутої руки» (метод ТЦУ).

У новій редакції ПКУ розширено перелік джерел для зіставлення комерційних і фінансових умов операції.

Розширився й перелік відомостей у документації з ТЦУ, яку подають контролюючому органу. Відтепер платник податків надає:

• інформацію про осіб, які отримують від нього місцеві управлінські звіти (із зазначенням держав, де розташовані головні офіси цих осіб);
• опис своєї структури управління та схему організаційної структури;
• опис своєї ділової стратегії та діяльності, зокрема економічних умов діяльності, аналіз ринків товарів (робіт, послуг), на яких він працює, та основних конкурентів;
• відомості про свою участь у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному чи попередньому році з поясненням суті цих операцій;
• копії договорів, якими супроводжується контрольована операція (раніше вимагали лише опис такої операції).

Граничний строк подання документації законодавець збільшив з 4 до 9 місяців. Кінцеву дату подання перенесено зі святкового 1 травня на 1 жовтня.

За запізнення з поданням звітності або її неподання передбачено посилені штрафні санкції. Прив'язку до мінімальної заробітної плати замінили на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Що загрожує за неподання звіту або його несвоєчасне подання?

1. Неподання звіту про контрольовані операції — штраф у 300-кратному розмірі прожиткового мінімуму*.
2. Несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції — штраф у розмірі прожиткового мінімуму* за кожен день прострочення.
3. Неподання документації з ТЦУ — штраф 3 % суми контрольованих операцій, щодо яких документацію не подано, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму* за всі контрольовані операції звітного року. Якщо протягом 10 днів з дати отримання повідомлення штраф не сплачено, додатково нараховується пеня в п'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму* за кожен календарний день неподання документації.
4. Несвоєчасне подання документації з ТЦУ — штраф у дворазовому розмірі прожиткового мінімуму* за кожен календарний день прострочення, але не більше 200 прожиткових мінімумів.
5. Недекларування контрольованих операцій — штраф 1 % суми операцій, не задекларованих у поданій звітності, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму*.
6. Несвоєчасне декларування контрольованих операцій — пеня в розмірі прожиткового мінімуму* за кожен день прострочення, але не більше 300 прожиткових мінімумів*.

* Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2017 року становив 1600 грн.