МСФЗ 18: як новий стандарт змінить фінансову звітність із 2027 року

МСФЗ 18 «Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності» обов'язковий для річних періодів, що починаються 1 січня 2027 року або пізніше, з дозволеним достроковим застосуванням (IFRS 18, Appendix C, п. C1). В Україні він уже застосовний: Мінфін оприлюднив офіційний переклад 2 червня 2025 року, а за частиною 1 статті 12-1 Закону № 996-XIV окремого наказу про затвердження не потрібно.

Статус затвердження в Україні: чекати на наказ Мінфіну — помилка

Окремого наказу про «затвердження» МСФЗ 18 не буде. Частина 1 статті 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV встановлює: для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, які оприлюднені державною мовою на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту. Оприлюднення 2 червня 2025 року перекладів МСФЗ 18 і МСФЗ 19 закрило питання — стандарт уже є частиною чинної нормативної бази.

Паралельно завершилася процедура схвалення (ендорсменту) у ЄС — Регламент Комісії (ЄС) 2026/338 від 13.02.2026, опублікований в Офіційному віснику ЄС 16.02.2026. За статтею 2 Регламенту кожна компанія застосовує зміни щонайпізніше з початку першого фінансового року, що починається 1 січня 2027 року або пізніше, тобто дата збігається з датою МСФЗ 18. Для українських груп із компаніями в ЄС це означає синхронний перехід усього периметра консолідації. 17 лютого 2026 року ESMA випустила заяву ESMA32-193237008-9180 «Reshaping performance: Implementation of IFRS 18» і зазначила, що разом із національними компетентними органами уважно моніторитиме рівень прозорості розкриттів про впровадження та (очікуваний) вплив стандарту.

Три категорії чи п'ять: що насправді вимагає стандарт

МСФЗ 18 розрізняє три основні категорії доходів і витрат — операційну, інвестиційну та фінансову, — а класифікувати кожен дохід і витрату потрібно в одну з п'яти категорій: трьох основних плюс податки на прибуток і припинена діяльність (п. 47–52). Найчастіша помилка під час макетування форми: стандарт не вимагає ані маркувати категорії у звіті, ані наводити підсумок за кожною з них (заява ESMA, виноска 4).

Нових обов'язкових проміжних підсумків два: «операційний прибуток або збиток» і «прибуток або збиток до фінансування та податку на прибуток» (п. 69–74). Виняток один: підприємство не подає другий підсумок, якщо застосовує облікову політику за п. 65(a)(ii) (п. 73). Операційна категорія є категорією «за замовчуванням» — до неї потрапляє все, що не класифіковане в інвестиційну, фінансову, податкову категорію чи категорію припиненої діяльності (п. 52).

Ключова теза для інвесторів і кредиторів: МСФЗ 18 не змінює вимог до визнання та оцінки і не впливає на оцінку фінансових результатів — змінюються класифікація, структура подання та обсяг розкриттів. Перехід перевіряють у межах аудиту фінансової звітності.

Зіставлення типових статей: куди піде кожна сума

Основна робота у 2026 році — рішення щодо класифікації конкретних статей.

Системна пастка: категорії МСФЗ 18 не збігаються з категоріями грошових потоків за МСБО 7 (п. BC86 Основи для висновків). Стаття інвестиційної категорії не обов'язково є «інвестиційним грошовим потоком», тож злиття двох класифікацій в одну аналітику дає помилку.

Специфічні основні види діяльності: банки, лізинг, інвестнерухомість

Підприємства зі «специфічними основними видами діяльності» — ті, що (i) інвестують у певні типи активів або (ii) надають фінансування клієнтам, — класифікують в операційній категорії частину доходів і витрат, які інакше потрапили б до інвестиційної чи фінансової категорії (п. 49, 50). Оцінка виконується для звітної одиниці в цілому (п. B37), тому висновок для консолідованої групи та для «дочки» може відрізнятися — це зачіпає групові облікові політики й пакети звітності.

Наявність основного виду діяльності — питання факту, а не твердження керівництва: висновок спирається на докази, стандарт наводить індикатори (використання підсумку, подібного до валового прибутку, як важливого показника операційної діяльності; інформація про сегменти) — п. B33–B36. ESMA додає, що незначна чи допоміжна діяльність навряд чи відповідатиме критеріям основної. Для банків і лізингових компаній наслідок конкретний: в операційній категорії підприємство, яке фінансує клієнтів, залишає лише процентні витрати за операціями, що передбачають виключно залучення фінансування, а проценти за орендними зобов'язаннями та зобов'язаннями за МСБО 19 переходять у фінансову категорію — тож операційний прибуток зміниться.

Тут же — пастка «схоже на валовий прибуток»: суми з переліку п. B123 (чистий процентний дохід; чистий комісійний дохід; результат страхових послуг; чистий фінансовий результат; чистий дохід від оренди) не є MPM, і ESMA застерігає не поширювати цей принцип на показники, що виходять за межі буквального формулювання п. 118 і B123.

MPM: управлінські показники стають частиною аудитованої звітності

MPM — проміжні суми доходів і витрат, які підприємство використовує у публічних комунікаціях поза фінансовою звітністю, які передають користувачам погляд керівництва на аспект результатів діяльності підприємства в цілому та не перелічені в п. 118 і не вимагаються до подання чи розкриття іншими стандартами (п. 117). «Публічні комунікації» охоплюють, зокрема, звіт про управління, прес-релізи та презентації інвесторам, але не охоплюють усних комунікацій, письмових стенограм усних комунікацій і дописів у соціальних мережах (п. B119); ESMA додає до цього переліку також проспекти емісії.

Інформація про всі MPM наводиться в одній окремій примітці, яка містить заяву про те, що ці показники передають погляд керівництва і не обов'язково зіставні з показниками інших підприємств зі схожими назвами (п. 122). Для кожного MPM розкриваються: опис аспекту результатів і причина корисності; порядок розрахунку; звірка з найбільш зіставним підсумком за п. 118 або іншим підсумком, що вимагається стандартами; для кожної статті звірки — ефект податку на прибуток та ефект на неконтрольовані частки; опис того, як визначено податковий ефект (п. 123). ESMA зазначає, що ці вимоги загалом узгоджуються з принципами розкриття її Настанов щодо альтернативних показників результату (APM), а взаємодію двох наборів правил розібрано в окремому Q&A (№ 2775). Діє спростовна презумпція «погляду керівництва» (п. 119): спростувати її можна лише за наявності обґрунтованої та підтверджуваної інформації (п. 120).

Окремо — EBITDA. МСФЗ 18 цього терміна не визначає; натомість у переліку п. 118 є підсумок «операційний прибуток або збиток до амортизації та зменшення корисності в межах МСБО 36» (OPDAI). ESMA наголошує: називати OPDAI «EBITDA» дозволено, лише коли назва справді точно описує відповідний показник (BC363–BC365) — для компаній із ковенантами на EBITDA це прямий ризик.

Зміни у звіті про рух грошових коштів і в показниках на акцію

Відправною точкою непрямого методу за МСБО 7 стає операційний прибуток, а вибір класифікації процентів і дивідендів скасовано.

Порівняльну інформацію про грошові потоки треба перераховувати. За МСБО 33 додаткові показники прибутку на акцію дозволені, лише коли чисельник є підсумком за п. 69, 86 чи 118 МСФЗ 18 або MPM, і наводяться тільки в примітках (п. 73B–73C МСБО 33).

Дезагрегація витрат: технічне завдання для облікової системи

Ті, хто подає операційні витрати за функцією, розкривають в одній примітці для кожного з п'яти видів витрат «за характером» — амортизація основних засобів, амортизація нематеріальних активів, виплати працівникам, збитки від зменшення корисності та їх сторнування, уцінка запасів та її сторнування — (i) загальну суму, а також (ii) суму, що стосується кожної статті операційної категорії, та (iii) перелік статей поза цією категорією, що теж містять такі суми (п. 83(a)–(b)). Потрібен і якісний опис характеру витрат у кожній функціональній статті (п. 82(b)); склад «собівартості реалізації» стандартом окремо не визначено — зазначено лише, що ця стаття включає суму витрат на запаси за п. 38 МСБО 2, тож судження має бути послідовним у часі.

Це перелік аналітик, які треба налаштувати в обліковій системі уже протягом 2026 року: ESMA прямо зазначає, що завчасне коригування ІТ-систем може бути необхідним, бо порівняльні дані за 2026 рік теж доведеться подати в новій деталізації. Постановка аналітики — спільна робота фінслужби та підрядника з бухгалтерського обліку.

Два локальні вузли: таксономія UA XBRL і національні форми

2 грудня 2025 року Комітет з управління системою фінансової звітності схвалив електронний формат Таксономії UA МСФЗ XBRL 2025 (v.1.0) — для складання фінансової звітності в електронному форматі за 2025 рік і проміжної фінансової звітності у 2026 році. Публічного графіка появи в українській таксономії окремої точки входу під структуру МСФЗ 18 станом на серпень 2026 року не оприлюднено. Натомість IFRS Accounting Taxonomy 2025 уже має дві точки входу (МСБО 1 і МСФЗ 18), а ESMA включила це оновлення до проєкту RTS ESEF 2025 (ESMA32-1867552937-3765) і попереджає про потребу перемапити власні елементи розширення та вилучити ті з них, які дублюють нові стандартні елементи.

Другий вузол — національні форми. Форми фінансової звітності, визначені НП(С)БО 1, застосовують усі юридичні особи, зобов'язані подавати фінансову звітність, крім банків і бюджетних установ (п. 3 наказу Мінфіну від 07.02.2013 № 73). Фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід'ємною частиною (п. 46.2 ПКУ; форму декларації затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897), а об'єктом оподаткування за пп. 134.1.1 ПКУ є фінансовий результат до оподаткування за її даними. ДПС роз'яснила, що звітність на основі таксономії UA XBRL не звільняє від подання фінзвітності до податкової у форматі XML (лист від 18.11.2025 № 1278/2/99-00-21-01-01-02). Отже, стандарт доведеться імплементувати у двох цифрових середовищах, і наслідки цього розриву варто змоделювати заздалегідь у межах податкового аудиту.

План дій на 2026 рік

Перехід ретроспективний за МСБО 8; кількісну інформацію за п. 28(f) МСБО 8 наводити не потрібно (п. C2). У річній звітності першого застосування наводиться звірка за кожною статтею звіту про прибутки між перерахованими сумами порівняльного періоду та сумами, раніше поданими за МСБО 1 (п. C3). Крім того, п. 30–31 МСБО 8 вимагають розкрити очікуваний вплив ще не чинного стандарту.

Варто пам'ятати і про перехідну опцію п. C7: підприємство, яке має право застосовувати п. 18 МСБО 28 (венчурні організації, взаємні фонди, юніт-трасти та подібні), може на дату першого застосування змінити вибір і перейти з методу участі в капіталі на оцінку за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Сферу застосування цієї опції IASB уточнив окремо: 26 червня 2026 року випущено зміни «Amendments to the Fair Value Option for Investments in Associates and Joint Ventures», які застосовуються тоді, коли підприємство вперше застосовує МСФЗ 18.

Якщо ви оцінюєте вплив МСФЗ 18 на звітність групи, наші фахівці з фінансової звітності за МСФЗ готові розглянути вашу ситуацію та узгодити обсяг робіт.

Часті запитання

Коли МСФЗ 18 набирає чинності в Україні?

МСФЗ 18 застосовується до річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2027 року або пізніше, з правом дострокового застосування за умови розкриття цього факту у примітках (IFRS 18, п. C1). Українські компанії застосовують ту саму дату.

Чи потрібен наказ Мінфіну про затвердження МСФЗ 18?

Ні, окремого наказу не потрібно: за частиною 1 статті 12-1 Закону № 996-XIV для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, оприлюднені державною мовою на офіційному вебсайті Мінфіну. Оприлюднення перекладу 02.06.2025 вже зробило МСФЗ 18 застосовним, тож очікування наказу лише відкладає підготовку.

Чим МСФЗ 18 відрізняється від МСБО 1?

МСФЗ 18 замінює МСБО 1 і структурує звіт про прибутки: три основні категорії доходів і витрат у складі п'яти класифікаційних категорій, два нові обов'язкові проміжні підсумки, розкриття MPM, посилені правила агрегації та дезагрегації. Частину вимог МСБО 1 перенесено до МСБО 8 та МСФЗ 7; МСБО 8 перейменовано на «Основа складання фінансової звітності».

Чи потрібно перераховувати звітність за 2026 рік під МСФЗ 18?

Так, порівняльні дані за 2026 рік перераховуються за правилами МСФЗ 18, оскільки перехід ретроспективний за МСБО 8, а у річній звітності першого застосування наводиться звірка за кожною статтею звіту про прибутки із сумами, раніше поданими за МСБО 1. Перерахунку підлягає і порівняльна інформація про рух грошових коштів.

Що таке MPM і які показники розкривати у примітках?

MPM — проміжні суми доходів і витрат, що використовуються у публічних комунікаціях поза фінансовою звітністю, передають погляд керівництва на аспект результатів діяльності підприємства в цілому та не перелічені в п. 118 МСФЗ 18. Для кожного в одній примітці наводяться опис, розрахунок і звірка з найбільш зіставним підсумком, включно з ефектом податку на прибуток та ефектом на неконтрольовані частки для кожної статті звірки.

Чи вплине МСФЗ 18 на податок на прибуток?

Сам стандарт не змінює вимог до визнання та оцінки, тому об'єкт оподаткування за пп. 134.1.1 ПКУ, тобто фінансовий результат до оподаткування, не змінюється через саму лише перекласифікацію статей звіту. Водночас фінансова звітність залишається додатком до декларації та її невід'ємною частиною (п. 46.2 ПКУ) за формами НП(С)БО 1, а звітність на основі таксономії UA XBRL від подання до податкової не звільняє.