Фінансова звітність за МСФЗ: хто зобов'язаний застосовувати та як скласти

Фінансову звітність за МСФЗ зобов'язані складати підприємства, прямо названі у статті 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, авторизовані рейтингові агентства, суб'єкти видобувних галузей і материнські підприємства відповідних груп. Решта компаній переходять на міжнародні стандарти добровільно, закріпивши це рішення в обліковій політиці.

Хто зобов'язаний застосовувати МСФЗ: точний перелік за законом

Перелік встановлений частиною другою статті 12-1 Закону № 996-XIV. Фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами складають: підприємства, що становлять суспільний інтерес; публічні акціонерні товариства; авторизовані рейтингові агентства; суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях; материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес; материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств; а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України.

Ключ до цього переліку — поняття «підприємство, що становить суспільний інтерес». Стаття 1 Закону № 996-XIV відносить до них емітентів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховиків, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім тих фінустанов і НПФ, що належать до мікропідприємств та малих підприємств), а також підприємства, які за цим самим Законом належать до великих.

Отже, звичайне ТОВ без цінних паперів і без статусу фінансової установи підпадає під обов'язкові МСФЗ насамперед через критерій «велике підприємство». Категорії визначено частиною другою статті 2 Закону № 996-XIV за показниками на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному; підприємство належить до категорії, якщо відповідає щонайменше двом критеріям із трьох.

Для показників, установлених у євро, застосовується офіційний курс гривні (середній за період), розрахований на підставі офіційних валютних курсів НБУ для євро протягом відповідного року. Закон додає: якщо підприємство однієї з категорій за показниками річної звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії. Статус великого, а з ним і обов'язок за МСФЗ, не виникає від одного вдалого року.

Перелік видів діяльності зі статті 12-1 наведено в пункті 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 419. Це надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010), недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3), допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66), за винятком групи 66.2. У тому самому пункті серед зобов'язаних прямо названо й кредитні спілки.

Хто може перейти на МСФЗ добровільно

Усі інші підприємства самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів — це пряма норма частини третьої статті 12-1 Закону № 996-XIV. Розділ IV НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» уточнює: звітність за МСФЗ складають як ті, хто зобов'язаний їх застосовувати, так і ті, які прийняли таке рішення самостійно та закріпили його в обліковій політиці.

Мотиви добровільного переходу повторюються: вимога іноземного інвестора чи банку-кредитора, входження до міжнародної групи, підготовка до продажу бізнесу, участь у програмах міжнародних фінансових організацій. Незалежно від підстави застосування, у фінансовій звітності обов'язково наводиться інформація, розкриття якої вимагають міжнародні стандарти фінансової звітності та інші нормативно-правові акти Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку, — цього вимагає пункт 2 розділу IV НП(С)БО 1. Згортання статей активів і зобов'язань, доходів і витрат за тим самим розділом є неприпустимим, крім випадків, передбачених самими стандартами.

Частина шоста статті 12-1 зобов'язує підприємства, які складають звітність за міжнародними стандартами, забезпечити ведення бухгалтерського обліку за обліковою політикою на основі МСФЗ після подання першої такої звітності, що визнається такою в порядку, визначеному самими стандартами. Установлення і зміни облікової політики підприємство здійснює за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим органом відповідно до установчих документів, а сама зміна має бути обґрунтована й розкрита у звітності (розділ III НП(С)БО 1).

Трансформація чи паралельний облік

Трансформація дешевша й підходить для річного циклу, паралельний облік дорожчий, але дає дані за МСФЗ у будь-який момент. Трансформація — це перекладення готової звітності за національними стандартами у формат МСФЗ через таблиці коригувань і рекласифікацій на звітну дату. Паралельний облік означає, що кожна операція відображається одночасно у двох облікових системах за різними правилами визнання та оцінки.

Незалежно від обраного шляху звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку — цього вимагає частина перша статті 11 Закону № 996-XIV. Тому підготовка починається не з таблиць, а з інвентаризації: за Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань її проведення обов'язкове перед складанням річної фінансової звітності, до дати балансу, у період трьох місяців для необоротних активів, запасів, дебіторської та кредиторської заборгованостей і двох місяців для незавершених капітальних інвестицій, фінансових інвестицій та грошових коштів. Пункт 12 Порядку № 419 окремо називає обов'язковою інвентаризацію в разі переходу на складення звітності за МСФЗ — на дату такого переходу. Докладніше про саму процедуру перекладення — на сторінці трансформації звітності за стандартами МСФЗ.

Перше застосування МСФЗ і дата переходу

Перша звітність за МСФЗ будується навколо дати переходу, а не лише звітної дати. Пункт 11 розділу II НП(С)БО 1 зобов'язує підприємства, які відповідно до МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» подають першу річну звітність за міжнародними стандартами, наводити в балансі інформацію на початок і кінець звітного періоду, а також на дату переходу на ці стандарти.

Практично це три набори даних замість двох і потреба відновити порівнянну інформацію за раніший період. Додається й формальний крок: частина четверта статті 12-1 зобов'язує інформувати орган статистики про складання звітності за міжнародними стандартами, а пункт 11 Порядку № 419 уточнює, що підприємства, які переходять на МСФЗ, надсилають таку інформацію листом у передбачені для подання звітності строки.

Ще одна деталь, про яку часто забувають: скорочена за показниками звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати, передбачена частиною третьою статті 11 для мікро- і малих підприємств та непідприємницьких товариств, не поширюється на тих, хто зобов'язаний застосовувати міжнародні стандарти. Невелика фінансова установа, що підпадає під МСФЗ, готує повний комплект.

Таксономія та подання в єдиному електронному форматі

Звітність за МСФЗ подається не файлом довільної форми, а на основі таксономії в єдиному електронному форматі. Частина шоста статті 11 Закону № 996-XIV встановлює, що звітність і консолідована звітність за міжнародними стандартами складаються на підставі таксономії фінансової звітності за МСФЗ, оприлюдненої державною мовою на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у сфері бухгалтерського обліку та аудиту. Для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, оприлюднені державною мовою на цьому самому веб-сайті (частина перша статті 12-1).

Частина п'ята статті 12-1 вимагає подавати звітність органам державної влади та іншим користувачам на їх вимогу на основі таксономії в єдиному електронному форматі, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері бухгалтерського обліку та аудиту. Згідно з пунктом 2 Порядку № 419 звітність, складена на основі таксономії в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подається до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснює НКЦПФР. Таксономія фінансової звітності за міжнародними стандартами видається Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Першим звітним періодом, за який звітність подається на підставі таксономії в електронній формі, пункт 1-1 розділу V Закону № 996-XIV називає 2020 рік.

Оприлюднена річна звітність разом з аудиторськими звітами має зберігатися на веб-сайті підприємства не менше шести років, якщо більший строк не встановлено законом (частина сьома статті 14). Звіт про управління подається разом з фінансовою звітністю; від нього звільнено мікро- та малі підприємства, а середні підприємства мають право не відображати у ньому нефінансову інформацію. Якщо після аудиторської перевірки виявлено потребу у виправленнях, підприємство може подати уточнену звітність на заміну раніше поданої — у такому самому порядку, як і звітність, що уточнюється (частина шоста статті 14).

Роль аудитора

Для більшості підприємств, зобов'язаних застосовувати МСФЗ, звітність подається й оприлюднюється разом з аудиторським звітом, тож аудит перестає бути добровільним. Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» визначає обов'язковий аудит як аудит звітності суб'єктів, які відповідно до законодавства зобов'язані оприлюднити або надати таку звітність користувачам разом з аудиторським звітом.

В аудиторському звіті за результатами обов'язкового аудиту прямо зазначається, відповідно до яких стандартів складено звітність — міжнародних стандартів фінансової звітності чи національних положень (стандартів), — а також наводиться твердження про застосування міжнародних стандартів аудиту й чітко висловлена думка аудитора (стаття 14 Закону № 2258-VIII). Той самий перелік вимагає розкрити суттєву невизначеність, яка може ставити під сумнів здатність підприємства продовжувати діяльність на безперервній основі, та висновок про узгодженість фінансової інформації у звіті про управління зі звітністю за період. Виконавця обирають за розділами Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності: стаття 21 виокремлює розділ суб'єктів, які мають право проводити обов'язковий аудит, і розділ тих, хто вправі перевіряти підприємства, що становлять суспільний інтерес.

Для підприємств суспільного інтересу діють додаткові обмеження: безперервна тривалість виконання завдань з обов'язкового аудиту не може перевищувати десяти років, після чого настає чотирирічна перерва, а ключові партнери з аудиту припиняють участь не пізніше ніж через сім років з дати призначення (стаття 30). Великі підприємства зобов'язані створити аудиторський комітет або покласти відповідні функції на наглядову раду чи раду директорів (стаття 34). Щонайменше один член аудиторського комітету повинен бути компетентним у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту. Докладніше — на сторінках аудиту фінансової звітності та підтвердження фінансової звітності.

Податковий контур і відповідальність

Пункт 46.2 статті 46 Податкового кодексу України робить фінансову звітність додатком до декларації з податку на прибуток та її невід'ємною частиною. Платники, зобов'язані оприлюднювати річну звітність разом з аудиторським звітом, подають із декларацією звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід, складені до перевірки звітності аудитором, а саму річну звітність, що підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, — у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. Якщо після аудиту показники змінилися і це вплинуло на раніше подану декларацію, уточнюючий розрахунок подається в той самий строк.

За відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності та неподання фінансової звітності стаття 164-2 КУпАП передбачає штраф від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом року порушення — від десяти до двадцяти. Тією самою статтею охоплено несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей. Відповідальність за своєчасне та в повному обсязі подання й оприлюднення звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів (частина перша статті 11 Закону № 996-XIV). Регулярну підготовку комплектів описано на сторінці складання фінансової та податкової звітності.

Часті запитання

Хто зобов'язаний складати фінансову звітність за МСФЗ в Україні

Частина друга статті 12-1 Закону № 996-XIV називає підприємства суспільного інтересу, публічні акціонерні товариства, авторизовані рейтингові агентства, суб'єктів видобувних галузей, материнські підприємства груп з учасниками суспільного інтересу та материнські підприємства великої групи. До них додаються види діяльності з пункту 2 Порядку № 419, зокрема фінансові послуги й кредитні спілки.

Чи може ТОВ добровільно перейти на МСФЗ

Так, частина третя статті 12-1 Закону № 996-XIV дозволяє підприємствам, що не входять до обов'язкового переліку, самостійно визначати доцільність застосування міжнародних стандартів, а розділ IV НП(С)БО 1 вимагає закріпити це рішення в обліковій політиці. Після подання першої звітності за МСФЗ облік ведеться за обліковою політикою, побудованою на цих стандартах.

Чим трансформація звітності відрізняється від паралельного обліку

Трансформація — це перекладення готової звітності за національними стандартами у формат МСФЗ через коригування та рекласифікації на звітну дату, а паралельний облік означає одночасне відображення кожної операції у двох системах. Трансформація дешевша, паралельний облік дає дані за МСФЗ будь-коли й знижує ризик помилки.

Що таке таксономія фінансової звітності за МСФЗ

Таксономія — це склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю; за визначенням Закону № 996-XIV таксономія за міжнародними стандартами видається Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. На її основі звітність подається в єдиному електронному форматі до центру збору фінансової звітності.

У які строки подається та оприлюднюється звітність за МСФЗ

Проміжна звітність подається до центру збору не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше строків оприлюднення. Підприємства суспільного інтересу, крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів, публічні акціонерні товариства та суб'єкти видобувних галузей оприлюднюють звітність до 30 квітня, великі неемітенти й середні підприємства — до 1 червня.

Чи потрібен аудит фінансової звітності, складеної за МСФЗ

Якщо підприємство відповідно до законодавства зобов'язане оприлюднити або надати звітність користувачам разом з аудиторським звітом, аудит є обов'язковим у розумінні Закону № 2258-VIII. Виконавця обирають із відповідного розділу Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності, а для підприємств суспільного інтересу діють правила ротації.