Трансфертне ціноутворення в Україні – це набір правил визначення вартості операцій між пов'язаними та прирівняними до них особами для цілей оподаткування. В основі лежить принцип «витягнутої руки»: умови контрольованих операцій мають відповідати умовам, які застосували б непов'язані особи в зіставних обставинах. Правила закріплені у статті 39 Податкового кодексу України (ПКУ).
Основні правила, принципи трансфертного ціноутворення
Загалом важливо розуміти: трансфертне ціноутворення компанії – це продаж товарів, робіт чи послуг особами, які є пов'язаними, за цінами, встановленими всередині групи. Такі ціни впливають на перерозподіл загальних доходів між учасниками групи. Саме тому держава контролює, чи не переноситься прибуток у юрисдикції з нижчим рівнем оподаткування.
Трансфертному ціноутворенню приділяється багато уваги в усьому світі, і Україна не є винятком. Основні положення викладено у статті 39 ПКУ. Суттєве оновлення відбулося із Законом № 466-IX від 16.01.2020, який, зокрема, запровадив трирівневу структуру документації з ТЦО. Надалі норми статті 39 неодноразово уточнювалися, тож перевіряти актуальну редакцію потрібно щороку.
Звичайно, власнику компанії, яка займається ЗЕД, непросто буває розібратися у цих питаннях самостійно. Тому на допомогу приходять фахівці «Кей Солюшнз».
Трансфертна ціна – це розрахункова внутрішня вартість, за якою виконуються операції всередині групи. Це актуально для великих організацій, що складаються з кількох бізнес-одиниць, між якими діють договірні відносини. Кожна зі сторін переслідує свої інтереси. По суті, сучасна група компаній є своєрідним міні-ринком зі своїми правилами економіки.
Які операції визнаються контрольованими
Господарська операція є контрольованою за одночасного виконання двох вартісних критеріїв: річний дохід платника податку на прибуток від будь-якої діяльності перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за звітний рік і обсяг операцій з одним контрагентом перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за той самий рік (пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).
Окреме правило діє для операцій між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні (у тому числі для внутрішньогосподарських розрахунків): критерій загального річного доходу 150 млн грн не застосовується, достатньо перевищення обсягу операцій 10 млн грн за звітний період (пп. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ).
Маркери пов'язаності осіб у трансфертному ціноутворенні
Перелік контрольованих операцій, у тому числі прирівняних до операцій з пов'язаними особами, визначають підпункти 39.2.1.1 і 39.2.1.5 ст. 39 ПКУ. На практиці під контроль потрапляють операції:
- з пов'язаними особами – нерезидентами;
- з продажу та/або придбання товарів чи послуг через комісіонерів-нерезидентів;
- із залученням посередників, які не виконують у ланцюгу операцій істотних функцій і не приймають на себе істотних ризиків (пп. 39.2.1.5 ст. 39 ПКУ);
- з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях) із переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 (у редакції постанови від 27.12.2024 № 1505, якою перелік скорочено з 78 до 46 юрисдикцій);
- з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку за постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480 (зі змінами, внесеними постановою від 15.11.2024 № 1307, чинними з 01.01.2025);
- між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні.
Приклад: якщо у вас немає господарських операцій з нерезидентами, які підпадають під критерії статті 39 ПКУ, звітувати з ТЦО не потрібно. В інших випадках пропонуємо звернутися до нас – у «Кей Солюшнз».
Методи трансфертного ціноутворення
ПКУ передбачає п'ять методів обґрунтування відповідності умов операції принципу «витягнутої руки» (пп. 39.3.1 ст. 39 ПКУ):
- порівняльної неконтрольованої ціни;
- ціни перепродажу;
- «витрати плюс»;
- чистого прибутку;
- розподілення прибутку.
Якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується саме метод порівняльної неконтрольованої ціни – він є пріоритетним (пп. 39.3.2.1 ст. 39 ПКУ). Для контрольованих операцій із сировинними товарами цей метод застосовується обов'язково, із використанням котирувальних цін (пп. 39.3.3.4 ст. 39 ПКУ).
Звітність з ТЦО та строки подання
Звіт про контрольовані операції подається щороку в електронній формі до 1 жовтня року, що настає за звітним. Тобто звіт за 2025 рік подається до 1 жовтня 2026 року (пп. 39.4.2 ст. 39 ПКУ). У ті самі строки учасники міжнародної групи компаній (МГК), які здійснювали контрольовані операції у звітному році, подають повідомлення про участь у МГК; за відсутності контрольованих операцій повідомлення не подається.
Пункт 39.4 ст. 39 ПКУ встановлює трирівневу структуру документації з ТЦО для міжнародних груп компаній:
- документація з трансфертного ціноутворення (локальний файл) – подається на запит ДПС;
- глобальна документація (майстер-файл) – для платників, які входять до МГК із сукупним консолідованим доходом за фінансовий рік, що передує звітному, від еквівалента 50 млн євро; запит надсилається не раніше ніж через 12 і не пізніше ніж через 36 місяців після закінчення фінансового року групи, а документ подається протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту (пп. 39.4.7 ст. 39 ПКУ);
- звіт у розрізі країн (Country-by-Country report) – якщо сукупний консолідований дохід МГК дорівнює або перевищує еквівалент 750 млн євро за фінансовий рік, що передує звітному; строк подання – не пізніше 12 місяців після останнього дня такого фінансового року (пп. 39.4.10, 39.4.10-2, 39.4.11 ст. 39 ПКУ).
Для платників, які є материнською компанією МГК, обов'язок подавати звіт у розрізі країн уперше застосовується щодо фінансового року, що завершився у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року. Для решти підстав подання (уповноважений учасник, відсутність вимоги подавати звіт у юрисдикції материнської компанії тощо) обов'язок виникає щодо фінансового року, який розпочинається у році, коли Багатостороння угода CbC набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – партнером України з автоматичного обміну (п. 53 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Послуги з ТЦО «Кей Солюшнз»
Наші основні послуги:
- підготовка звітності з ТЦО, у тому числі документації;
- надання рекомендацій;
- обґрунтування рівня цін у контрольованих операціях;
- діагностика операцій на відповідність принципу «витягнутої руки»;
- підбір юрисдикції;
- представлення інтересів клієнта в органах ДПС та в суді.
Хочете бути готовими до перевірки ДПС? Дізнайтеся більше про трансфертне ціноутворення та оподаткування вже зараз!
Ваша вигода:
- постійний доступ до документації;
- надійний захист даних.
Штрафи за порушення правил ТЦО
Пам'ятайте: зневажливе ставлення до питань трансфертного ціноутворення спричиняє серйозні наслідки. Штрафи обчислюються у прожиткових мінімумах (ПМ) для працездатної особи, установлених законом на 1 січня звітного року; на 1 січня 2026 року цей показник становить 3328 грн.
За неподання встановлено такі санкції (п. 120.3 ст. 120 ПКУ):
- звіт про контрольовані операції – 300 ПМ;
- документація з ТЦО (локальний файл) – 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не подано документацію, але не більше 200 ПМ;
- майстер-файл – 300 ПМ;
- звіт у розрізі країн – 1000 ПМ;
- повідомлення про участь у МГК – 100 ПМ (розмір збільшено з 50 до 100 ПМ Законом № 4112-IX від 04.12.2024).
Якщо після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу, платник так і не подає документи, додатково нараховується 5 ПМ за кожен календарний день, але не більше 300 ПМ (п. 120.3 ст. 120 ПКУ). Невключення всіх контрольованих операцій до поданого звіту карається штрафом 1% суми незадекларованих операцій, але не більше 300 ПМ (п. 120.4 ст. 120 ПКУ). За недостовірні відомості у повідомленні про участь у МГК передбачено 50 ПМ, у звіті в розрізі країн – 200 ПМ (п. 120.5 ст. 120 ПКУ).
Несвоєчасне подання карається за кожен календарний день прострочення (п. 120.6 ст. 120 ПКУ): звіт про контрольовані операції – 1 ПМ за день (максимум 300 ПМ), документація з ТЦО – 2 ПМ за день (максимум 200 ПМ), майстер-файл – 3 ПМ за день (максимум 300 ПМ), звіт у розрізі країн – 10 ПМ за день (максимум 1000 ПМ), повідомлення про участь у МГК – 1 ПМ за день (максимум 50 ПМ).
Багато компаній вже потрапляли у неприємні ситуації через помилки у ТЦО. А тим часом коректно вибудуване трансфертне ціноутворення – це ефективний інструмент управління групою. Чи можна знизити ризик штрафних санкцій? Так, для цього варто завчасно обговорити зі спеціалістами «Кей Солюшнз» структуру ваших операцій.
Діагностика контрольованих операцій
Контрольованими є передусім зовнішньоекономічні операції з пов'язаними та прирівняними до них особами, що відповідають вартісним критеріям пп. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ. Фахівці «Кей Солюшнз» нададуть коментарі на підставі законодавства України щодо кожної з них.
Підготовка документації ТЦО
Оскільки органи ДПС отримали широкі можливості для збору й обміну інформацією, зокрема в межах міжнародного автоматичного обміну звітами в розрізі країн, документи потрібно тримати в бездоганному порядку.
Необхідно підготувати документацію, яка витримає запити з боку податкових органів.
Хочете побудувати оптимальну систему контролю ТЦО? У цьому вам допоможуть фахівці «Кей Солюшнз».
Нехай вас не лякають складність і неоднозначність законодавства у цій сфері. Усі наші спеціалісти мають досвід від 10 років і дадуть чіткі та зрозумілі рекомендації вашому бізнесу з урахуванням усіх нюансів.
Платник податків зобов'язаний повідомити податкові органи про здійснені контрольовані операції. За результатами аналізу поданої звітності може бути призначено перевірку з питань дотримання принципу «витягнутої руки».
Наша команда працює з українським та закордонним бізнесом і допомагає складати документацію. У цих документах докладно обґрунтовується відповідність цін принципу «витягнутої руки», що суттєво знижує ризик претензій контролюючого органу.
Використовуємо дані провідних міжнародних цінових агентств, які застосовуються під час обґрунтування котирувальних та ринкових цін.
За найнегативнішого сценарію допоможемо відстоювати вашу позицію в суді. У нас є досвід ведення таких справ, незважаючи на підвищений рівень їхньої складності.
Фахівці компанії «Кей Солюшнз» можуть пояснити процес докладніше. Достатньо зв'язатися з нами зручним способом. Фахівці допоможуть оперативно розібратися з проблемою та зменшити ризик штрафів. Відповімо на всі питання щодо умов для ТЦО.
Часті запитання
Які операції вважаються контрольованими у 2026 році
Контрольованими вважаються операції, якщо річний дохід платника податку на прибуток перевищує 150 млн грн без непрямих податків і водночас обсяг операцій з одним контрагентом перевищує 10 млн грн без непрямих податків (пп. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ). Для операцій між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні критерій 150 млн грн не застосовується – достатньо перевищення обсягу операцій 10 млн грн за звітний період.
До якого числа подається звіт про контрольовані операції за 2025 рік
Звіт про контрольовані операції подається в електронній формі щороку до 1 жовтня року, що настає за звітним, тож звіт за 2025 рік потрібно подати до 1 жовтня 2026 року (пп. 39.4.2 ст. 39 ПКУ). У ті самі строки подається повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, якщо у звітному році були контрольовані операції.
Який штраф за неподання звіту про контрольовані операції
За неподання звіту про контрольовані операції передбачено штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, установлених на 1 січня звітного року, що за показником 2026 року (3328 грн) становить 998 400 грн (п. 120.3 ст. 120 ПКУ). За несвоєчасне подання штраф становить 1 прожитковий мінімум за кожен календарний день прострочення, але не більше 300 прожиткових мінімумів (п. 120.6 ст. 120 ПКУ).
Які методи трансфертного ціноутворення застосовуються в Україні
В Україні застосовують п'ять методів трансфертного ціноутворення: порівняльної неконтрольованої ціни, ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку та розподілення прибутку, причому пріоритетним є метод порівняльної неконтрольованої ціни (пп. 39.3.1, 39.3.2.1 ст. 39 ПКУ). Для контрольованих операцій із сировинними товарами цей метод є обов'язковим і застосовується з використанням котирувальних цін (пп. 39.3.3.4 ст. 39 ПКУ).
Хто подає майстер-файл і звіт у розрізі країн
Майстер-файл на запит ДПС подають учасники міжнародної групи компаній із сукупним консолідованим доходом від еквівалента 50 млн євро, а звіт у розрізі країн – учасники груп із доходом від еквівалента 750 млн євро (пп. 39.4.7, 39.4.10 ст. 39 ПКУ). Майстер-файл подається протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту, а звіт у розрізі країн – не пізніше 12 місяців після закінчення фінансового року групи.
Чи потрібно звітувати з ТЦО, якщо немає операцій з нерезидентами
Якщо у вас немає господарських операцій з нерезидентами, які підпадають під критерії статті 39 ПКУ, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подавати не потрібно (пп. 39.4.2 ст. 39 ПКУ). Проте перевіряти статус контрагентів варто щороку, адже переліки за постановами Кабінету Міністрів України № 1045 і № 480 періодично змінюються.