Фінансовий аудит криптовалютних проектів

Якщо вам необхідно провести фінансовий аудит криптовалютних проектів, замовити цю послугу у Києві та по всій Україні можна у нас. Також ми надаємо консультації щодо операцій з криптовалютами, включаючи питання правового регулювання, обліку та сплати податків. Розробляємо необхідну документацію.

Правове регулювання криптовалют в Україні станом на 2026 рік

Рамковий Закон України «Про віртуальні активи» № 2074-IX ухвалено 17.02.2022 і підписано, проте станом на серпень 2026 року він не набрав чинності: саме такий офіційний статус зазначено на порталі Верховної Ради (чинна редакція від 15.11.2024). Причина в пункті 1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення»: закон набирає чинності з дня набрання чинності законом про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами.

Такі зміни закладені в законопроект № 10225-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні». Доопрацьований комітетом текст зареєстровано 24.04.2025, а 03.09.2025 Верховна Рада ухвалила його лише в першому читанні — за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту. За карткою законопроекту він досі має статус «готується на друге читання». Важливо, що це не суто податковий документ: він викладає Закон № 2074-IX у новій редакції під назвою «Про ринки віртуальних активів».

Про строки. Сам законопроект передбачав набрання чинності з 1 січня 2026 року — ця дата вже минула, бо закон не ухвалено в цілому. 31.07.2026 голова НКЦПФР Олексій Семенюк повідомив, що підготовку законопроекту практично завершено і триває фінальне міжвідомче узгодження та перевірка на відповідність європейським стандартам. 03.08.2026 Комісія повідомила, що після ухвалення № 10225-д планує розробити близько 18 підзаконних актів, більшість з яких уже готуються. Конкретної дати запуску нового режиму офіційно не оголошено.

Модель регулювання побудована за зразком європейського регламенту MiCA (Regulation (EU) 2023/1114). За статтею 4 нової редакції державне регулювання та нагляд здійснюють Національний банк України і окремий Регулятор ринків віртуальних активів, якого визначає Кабінет Міністрів України за погодженням з НБУ. Юридично Регулятора ще не призначено. НБУ відповідатиме насамперед за токени електронних грошей (EMT), а токени з прив’язкою до активів (ART), інші віртуальні активи та постачальників послуг наглядатиме Регулятор. НКЦПФР публічно готується виконувати цю роль: планується авторизація та ліцензування учасників ринку, вимоги до прозорості, звітності та дотримання AML-стандартів.

Ще одна практично важлива норма нової редакції: віртуальні активи не є засобом платежу на території України, а цифрова річ не вважається віртуальним активом, якщо вона має ознаки фінансового інструмента, вкладу, грошових коштів чи іншої фінансової послуги. Саме тут виникає більшість спорів про кваліфікацію токенів проекту.

Оподаткування операцій з віртуальними активами

Спеціального податку на криптовалюту в Україні поки що немає — доходи оподатковуються за загальними правилами Податкового кодексу, а адміністрування здійснює Державна податкова служба України. Законопроект № 10225-д передбачає такі правила (вони запрацюють лише після ухвалення закону в цілому, його підписання та набрання чинності):

для фізичних осіб — оподаткування річного фінансового результату від операцій з віртуальними активами за ставкою пункту 167.1 Податкового кодексу (нині 18% ПДФО) плюс військовий збір; фінансовий результат визначається як дохід від продажу за мінусом документально підтверджених витрат на придбання;
перехідна норма: за вибором платника доходи 2026 звітного року від продажу за валютні цінності активів, придбаних до набрання законом чинності, оподатковуються за ставкою пункту 167.2 Кодексу (нині 5%); оскільки закон не ухвалено, цю дату при доопрацюванні до другого читання доведеться коригувати;
обмін одних віртуальних активів на інші не оподатковується, а дохід від продажу в межах однієї мінімальної заробітної плати за рік звільняється від оподаткування;
не оподатковується вартість віртуальних активів, отриманих внаслідок їх емісії (створення), у тому числі через майнінг, або безоплатно від емітента чи оферента — податкові наслідки виникають при подальшому продажу;
для компаній — податок на прибуток за базовою ставкою 18% з окремим розрахунком фінансового результату від операцій з віртуальними активами, побудованим за аналогією з операціями з цінними паперами;
випуск, розміщення, продаж, обмін і погашення віртуальних активів звільняються від ПДВ, крім активів, визначених індивідуальними ознаками (NFT), і токенів, що посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
платникам єдиного податку операції з віртуальними активами будуть заборонені;
постачальники послуг (біржі, обмінники) мають стати на облік у контролюючому органі протягом 60 календарних днів після початку надання послуг резидентам України та щороку до 31 січня подавати звіт про операції клієнтів-резидентів.

Для бізнесу це означає збереження правової невизначеності при формально загальному оподаткуванні доходів, а отже — потребу в обґрунтованій обліковій політиці та документальному підтвердженні кожної операції. Перелік витрат і первинних документів, які підтверджуватимуть доходи та витрати за операціями з віртуальними активами, за законопроектом ще має затвердити Мінфін за поданням Регулятора.

Фінансовий моніторинг: що вже діє сьогодні

На відміну від податкових норм, AML-вимоги вже є чинними. Постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, прямо названі суб’єктами первинного фінансового моніторингу (пункт 8 частини другої статті 6 Закону № 361-IX від 06.12.2019, який набрав чинності 28.04.2020). Це означає ідентифікацію та верифікацію клієнтів (KYC), ризик-орієнтований підхід, встановлення кінцевих бенефіціарних власників і повідомлення Держфінмоніторингу про підозрілі операції. Зокрема, належна перевірка обов’язкова при проведенні фінансової операції з віртуальними активами на суму від 30 тисяч гривень (стаття 11 Закону № 361-IX). Державне регулювання і нагляд за такими постачальниками у сфері фінмоніторингу покладено на Міністерство цифрової трансформації України (пункт 5 частини першої статті 18).

Так званий travel rule в Україні також уже діє: стаття 14 Закону № 361-IX вимагає супроводжувати переказ віртуальних активів даними про платника та отримувача. Це імплементація Рекомендацій 15 і 16 FATF.

Водночас ліцензування чи авторизації постачальників послуг в Україні наразі не існує: оскільки Закон № 2074-IX не набрав чинності, спеціального дозвільного режиму для криптокомпаній немає. Такі компанії працюють як звичайні юридичні особи (часто з іноземними ліцензіями), маючи лише AML-обов’язки за Законом № 361-IX і загальні податкові обов’язки.

Чи обов’язковий аудит для криптовалютної компанії

Спеціального обов’язкового аудиту саме «для криптокомпаній» законодавство не встановлює. Діють загальні правила: за частиною третьою статті 14 Закону № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом зобов’язані підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку, суб’єкти господарювання видобувних галузей, а також великі та середні підприємства. Порядок проведення аудиту й вимоги до аудиторів визначає Закон № 2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». Тобто велика українська криптобіржа підпадає під обов’язковий аудит за розміром підприємства, а не за видом діяльності.

Окремо варто розрізняти аудит і proof of reserves. Публікація PoR — добровільна практика окремих бірж: вони оприлюднюють знімки резервів, зазвичай на основі дерева Меркла, щоб клієнт міг перевірити врахування свого балансу. Це точковий зріз на конкретну дату, а не аудиторський висновок про достовірність фінансової звітності в цілому.

Що перевіряє аудитор у криптовалютному проекті

підтвердження володіння та контролю над гаманцями і приватними ключами;
звірку он-чейн залишків з даними бухгалтерського обліку;
оцінку вартості віртуальних активів і обґрунтованість застосованої методики;
повноту та коректність відображення зобов’язань перед клієнтами;
дотримання вимог фінансового моніторингу за Законом № 361-IX;
якість первинних документів і договірної бази за операціями з віртуальними активами.

Правове регулювання та супровід криптовалютного проекту

Допоможемо з повним юридичним супроводом вашого проекту. З нами ви зможете:

підібрати юрисдикцію з прийнятним для проекту податковим і регуляторним режимом;
відкрити рахунок для роботи з віртуальними активами;
розробити White Paper з урахуванням вимог, закладених за зразком MiCA;
взаємодіяти з контролюючими органами, зокрема з ДПС, Держфінмоніторингом і Мінцифри;
запустити проект;
розвивати проект;
зменшити ризики визнання токенів фінансовими інструментами або цінними паперами;
підписувати угоди з інвесторами без зайвих ризиків;
розподіляти прибуток між усіма групами зацікавлених осіб: розробниками, консультантами, іншими особами;
побудувати систему KYC та внутрішнього фінансового моніторингу;
готувати фінансову звітність і проходити аудит.

Кей Солюшнз — аудиторські послуги та фінансовий аудит. Ми працюємо з проблемами ідентифікації та визнання цифрових активів. Питання обліку й оподаткування таких активів залишаються одними з найскладніших для фахівців у сфері фінансів: як визначати вартість токенів на дату здійснення операції та як відображати їх у бухгалтерській звітності. Оскільки профільний закон в Україні ще не діє, ці питання доводиться вирішувати через облікову політику компанії та професійне судження. Ми вже маємо напрацювання з цього питання й надамо кваліфіковану допомогу вашому бізнесу, якщо ви використовуєте віртуальні активи. Для нас дуже важливо працювати виключно у правовому полі.

Ми також відстежуємо міжнародний досвід: підходи до переоцінки вартості криптоактивів та до розмежування облікових одиниць майнінгу досі відрізняються в різних країнах, тому корисні напрацювання іноземних колег ми адаптуємо до українських реалій. Законодавцям в Україні ще належить визначитися з ключовими питаннями: обрати Регулятора ринків віртуальних активів, урегулювати майнінг (у законопроекті він згаданий лише як один зі способів емісії віртуальних активів), стейкінг і yield farming, транскордонне переміщення криптоактивів та особливості спадкування.

Щоб провести аудит фінансів у сфері криптовалют та замовити консалтинг криптовалютних проектів:

напишіть нам на електронну пошту;
зателефонуйте нам;
зверніться до онлайн-чату.

Тематичні посилання: аудит комерційних організацій

Часті запитання

Чи легальна криптовалюта в Україні у 2026 році

Обіг криптовалюти в Україні не заборонений, однак спеціального регулювання досі немає: рамковий Закон «Про віртуальні активи» № 2074-IX від 17.02.2022 підписаний, але станом на серпень 2026 року не набрав чинності. Його дія прив’язана до набрання чинності змінами до Податкового кодексу (п. 1 розд. VI Закону № 2074-IX), а ці зміни ще не ухвалені. Тому криптокомпанії працюють як звичайні юридичні особи за загальними нормами законодавства.

Який податок на криптовалюту в Україні

Окремого податку на криптовалюту в Україні поки що немає, тому доходи оподатковуються за загальними правилами Податкового кодексу, а спеціальні ставки закладені лише в законопроект № 10225-д, який ухвалено тільки в першому читанні. Проект передбачає для фізичних осіб оподаткування річного фінансового результату за ставкою пункту 167.1 Кодексу (нині 18%) плюс військовий збір, звільнення обміну криптовалюти на криптовалюту, а для компаній — податок на прибуток за базовою ставкою 18% з окремим розрахунком фінансового результату та звільнення більшості операцій від ПДВ.

Чи потрібна ліцензія на криптовалютну діяльність в Україні

Ліцензування постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, в Україні не запроваджене, оскільки Закон № 2074-IX не набрав чинності, тож криптокомпанії працюють як звичайні юридичні особи. При цьому вони вже є суб’єктами первинного фінансового моніторингу за Законом № 361-IX від 06.12.2019 і зобов’язані проводити ідентифікацію клієнтів, застосовувати ризик-орієнтований підхід і повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі операції.

Чи обов’язковий аудит для криптовалютної компанії

Обов’язкового аудиту саме для криптокомпаній законодавство не встановлює: застосовуються загальні критерії частини третьої статті 14 Закону № 996-XIV — оприлюднювати звітність разом з аудиторським звітом мають підприємства суспільного інтересу, публічні акціонерні товариства, великі та середні підприємства. Порядок проведення аудиту та вимоги до аудиторів визначає Закон № 2258-VIII. Отже, велика криптобіржа підпадає під обов’язковий аудит за розміром підприємства, а не через вид діяльності.

Що перевіряє аудитор при аудиті криптовалютного проекту

Аудитор перевіряє підтвердження контролю над гаманцями та приватними ключами, звіряє он-чейн залишки з даними обліку, оцінює вартість віртуальних активів, повноту зобов’язань перед клієнтами та дотримання вимог фінансового моніторингу. Публікація proof of reserves не замінює аудит: це добровільна практика бірж і точковий зріз на конкретну дату, а не висновок про достовірність фінансової звітності в цілому.

Чи можна працювати з криптовалютою на єдиному податку

Законопроект № 10225-д прямо забороняє платникам єдиного податку здійснювати операції з віртуальними активами, тому після ухвалення закону криптодіяльність на спрощеній системі оподаткування стане неможливою і бізнесу доведеться переходити на загальну систему. Плануючи структуру проекту вже зараз, варто закладати роботу на загальній системі оподаткування, щоб уникнути вимушеної перебудови обліку після набрання законом чинності.