вул. Велика Васильківська, 77
м. Київ, Україна

Пн - пт 9:00 - 18:00
Вих: Сб, Нд

Фінансове планування та бюджетування на підприємстві в Україні

Фінансове планування — це управлінський процес визначення майбутніх доходів, витрат, грошових потоків і структури активів підприємства, а бюджетування — його виконавчий інструмент: система пов'язаних бюджетів із закріпленими відповідальними, регламентом і план-факт контролем. Планування задає цілі, бюджет переводить їх у конкретні цифри звітного періоду.

Чим фінансове планування відрізняється від бюджетування

Різниця — в рівні та призначенні: планування відповідає на питання «куди рухається компанія», бюджетування — «скільки це коштує цього кварталу і хто за це відповідає». Бюджетування є частиною фінансового планування, а не його синонімом, і без бюджету план залишається декларацією без механізму виконання.

ОзнакаФінансове плануванняБюджетування
Горизонт1–5 років і більше, стратегічна перспективаМісяць, квартал, рік із помісячною розбивкою
Об'єктМодель бізнесу, джерела фінансування, структура капіталуСтатті доходів і витрат, платежі, залишки
Ступінь деталізаціїУкрупнені показники та сценаріїАналітика до центру відповідальності і статті
ВідповідальністьВласники, керівник, фінансовий директорКерівники підрозділів — власники бюджетів
Періодичність контролюПерегляд раз на півроку або рікПлан-факт щомісяця, за грошима — щотижня
РезультатФінансова модель і цільові показникиЗатверджені бюджети та звіти про їх виконання

На практиці компанії страждають не від відсутності стратегії, а від розриву між нею та операційними цифрами. Тому розробку бюджетів логічно пов'язувати з фінансовою моделлю бізнесу: модель перевіряє, чи досяжні цілі в принципі, бюджет — чи досягаються вони в конкретному місяці.

Які бюджети потрібні підприємству

Мінімально працездатний комплект — три взаємопов'язані бюджети: бюджет доходів і витрат (БДВ), бюджет руху грошових коштів (БРГК) і прогнозний баланс. Вони будуються на різних базах, тому дають різні відповіді, і підміна одного іншим — найчастіша причина касових розривів за формально прибуткового бізнесу.

БюджетЩо показуєБаза визнанняКлючове запитання
БДВ (бюджет доходів і витрат)Дохід від реалізації, собівартість, операційні витрати, прибутокМетод нарахування: доходи і витрати — у момент виникненняЧи прибуткова діяльність?
БРГК (бюджет руху грошових коштів)Надходження і вибуття грошей за операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністюКасовий метод: за фактичними датами платежівЧи вистачить грошей на платежі?
Прогнозний балансАктиви, зобов'язання, власний капітал на кінець періодуЗалишки на датуЯк змінюється фінансовий стан?
Операційні бюджетиПродажі, виробництво, закупівлі, запаси, фонд оплати праці, збутові витратиНатуральні та вартісні показникиЗвідки беруться цифри БДВ?
Інвестиційний бюджетКапітальні вкладення та джерела їх покриттяЗа етапами проєктівЧим фінансуємо розвиток?

Структуру бюджету руху грошових коштів зручно успадкувати від звітності. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначає звіт про рух грошових коштів як звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, і дозволяє обрати спосіб його складання за прямим або непрямим методом. Якщо бюджет будується в тій самій розрізці, план-факт порівняння робиться без ручних перекладань.

Горизонти планування та ковзне бюджетування

Оптимальна схема для українського бізнесу — річний бюджет з помісячною деталізацією, квартальний перегляд і щотижневий платіжний календар. Фіксований бюджет «на рік і до побачення» в умовах невизначеності застаріває вже наприкінці першого кварталу, тому дедалі частіше застосовують ковзне (rolling) бюджетування.

  • Стратегічний горизонт (3–5 років) — укрупнені сценарії доходу, інвестицій, структури фінансування.
  • Річний бюджет — базовий управлінський документ, який затверджує власник або наглядовий орган до початку року.
  • Ковзний квартал — після завершення кожного місяця горизонт добудовується ще на один місяць уперед, тож глибина плану завжди однакова.
  • Платіжний календар (тиждень) — деталізація БРГК за днями, інструмент захисту від касового розриву.

Окрема категорія — підприємства державного сектору економіки, для яких річний фінансовий план є регламентованим документом. Стаття 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносить до порушень законодавства з фінансових питань несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання. Тому бюджетний цикл таких підприємств прив'язується до строків проходження цього плану.

Як бюджет пов'язаний з бухгалтерським та управлінським обліком

Бюджет достовірний рівно настільки, наскільки достовірний облік, з якого беруться факт і нормативи. Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у ст. 1 визначає внутрішньогосподарський (управлінський) облік як систему збору, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

Згідно з ч. 5 ст. 8 того ж Закону підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає за погодженням з власником облікову політику, затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку. Це і є правова основа бюджетної аналітики: форми управлінських бюджетів держава не диктує — їх проєктує саме підприємство.

При цьому принципи ст. 4 Закону працюють і в бюджеті. Принцип нарахування (доходи і витрати відображаються в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів) пояснює, чому БДВ і БРГК не збігаються. Принцип послідовності — постійне (з року в рік) застосування обраної облікової політики — вимагає не змінювати методику розрахунку статей від місяця до місяця, інакше план-факт втрачає сенс. Принцип превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) змушує планувати за економічним змістом операції, а не за назвою договору.

Якщо аналітика в обліку не дозволяє зібрати факт за статтями бюджету, починати треба не з бюджету, а з постановки системи управлінського обліку, а за втрачених чи неповних первинних документів — з відновлення бухгалтерського обліку.

Що обов'язково закладати в бюджет: податкові та корпоративні платежі

У бюджет руху грошових коштів мають потрапити не лише розрахунки з контрагентами та зарплата, а й платежі, строки яких встановлені законодавством. Їх ігнорування — типова причина того, що «за планом гроші були, а фактично немає».

ПодіяНормаЩо врахувати в бюджеті
Звітні періоди з податку на прибутокп. 137.4 ПКУ — календарні квартал, півріччя, три квартали, рік; п. 137.5 ПКУ — річний період, зокрема для платників, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за показниками Звіту про фінансові результати за попередній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривеньЧастота нарахувань і платежів: квартальний платник планує відтік частіше за річного
Декларація та сплата ПДВп. 203.1 ПКУ — декларація за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, подається протягом 20 календарних днів; п. 203.2 ПКУ — сума зобов'язання сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку поданняРегулярний щомісячний відтік і потреба в реєстраційному ліміті
Виплата дивідендівпп. 57.1-1.2 ПКУ — авансовий внесок з податку на прибуток вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів; сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внескуПланувати гроші на дивіденди і на авансовий внесок окремо, а не «з однієї суми»
Дивіденди в ТОВст. 26 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» — виплата за рахунок чистого прибутку, грошовими коштами (якщо інше не встановлено одностайним рішенням), за період, кратний кварталу, у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішенняГоризонт резервування грошей під рішення учасників
Обмеження виплатист. 27 зазначеного Закону — товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів чи виплачувати їх, якщо майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок такої виплатиТест платоспроможності до включення дивідендів у бюджет
Річні збори учасниківч. 2 ст. 31 зазначеного Закону — річні загальні збори скликаються щорічно протягом шести місяців наступного за звітним року, з обов'язковим питанням про розподіл чистого прибутку та виплату дивідендівКалендарна прив'язка бюджетного циклу до корпоративних рішень
Подання фінансової звітностіп. 5 Порядку подання фінансової звітності — мікропідприємства та малі підприємства подають річну звітність не пізніше 28 лютого наступного року; підприємства, зобов'язані оприлюднювати звітність, — не пізніше 28 лютого, а проміжну — не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталомДати закриття періодів, до яких прив'язується управлінська звітність

План-факт аналіз: як перевіряти виконання бюджету

План-факт аналіз — це регулярне зіставлення планових і фактичних значень за кожною статтею з обов'язковим поясненням відхилень і рішенням щодо них. Без останнього кроку аналіз перетворюється на звіт «для історії»: цифри рахують, але нічого не змінюють.

  1. Закриття періоду. Фіксується факт за даними обліку; статті, за якими закриття не завершене, позначаються як оціночні.
  2. Розрахунок відхилень. В абсолютній сумі та у відсотках, з порогом суттєвості: відхилення вище встановленого компанією порога розбираються обов'язково.
  3. Розкладання відхилення. За доходом — на ефект ціни та ефект обсягу; за витратами — на норму споживання і ціну ресурсу; за грошима — на строк оплати та суму.
  4. Атрибуція. Кожне суттєве відхилення закріплюється за власником бюджету, а не за бухгалтерією.
  5. Рішення. Коригування плану, зміна нормативу або управлінська дія; рішення протоколюється і перевіряється в наступному циклі.

Достовірність річного факту прямо залежить від інвентаризації. Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань встановлює, що інвентаризація перед складанням річної фінансової звітності проводиться до дати балансу: в період трьох місяців — для необоротних активів, запасів, дебіторської та кредиторської заборгованостей; у період двох місяців — для незавершеного виробництва, фінансових інвестицій, грошових коштів, розрахунків з бюджетом. Якщо інвентаризація формальна, річний план-факт порівнює план з недостовірним фактом.

Типові помилки бюджетування

  • Бюджет лише в прибутку. Є БДВ, немає БРГК — компанія «прибуткова» й водночас не може заплатити постачальнику.
  • Планування від минулого року плюс відсоток. Метод переносить у новий період усі неефективності попереднього.
  • Відсутність власників бюджетів. Якщо за статтю не відповідає конкретний керівник, відхилення пояснює фінансова служба, а не той, хто його створив.
  • Незбіг аналітики плану й обліку. Статті бюджету не зводяться з даними бухгалтерського обліку, факт збирається вручну в таблицях, помилки не відстежуються.
  • Ігнорування податкового календаря та ПДВ у грошових потоках. Планування сум без ПДВ при касовому плануванні дає систематичну недооцінку відтоків.
  • Відсутність сценаріїв. Один базовий варіант без песимістичного не дає розуміння запасу міцності.
  • Відсутність моніторингу чистих активів. Тим часом ч. 3 ст. 31 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» зобов'язує виконавчий орган скликати загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження, якщо вартість чистих активів знизилася більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року; ч. 4 цієї статті передбачає солідарну субсидіарну відповідальність членів виконавчого органу в разі порушення такого обов'язку та визнання товариства банкрутом до закінчення трирічного строку з дня зниження.

Як вибудовується постановка бюджетування

Робота йде від діагностики до регламенту, а не від шаблону таблиць. Послідовність зазвичай така:

  1. Діагностика: аналіз фінансової звітності, облікової політики, аналітики рахунків та наявних управлінських звітів.
  2. Проєктування фінансової структури: виділення центрів фінансової відповідальності та закріплення за ними статей.
  3. Розробка довідника статей і форматів БДВ, БРГК та прогнозного балансу, узгоджених з обліковими даними.
  4. Опис методики: драйвери планування, нормативи, порядок розрахунку собівартості, сценарні припущення.
  5. Бюджетний регламент: строки подання заявок, порядок погодження, рівні затвердження, правила перегляду.
  6. Налаштування план-факт звітності та контрольних процедур, які логічно доповнюються внутрішнім фінансовим контролем.
  7. Пілотний цикл і навчання працівників роботі з бюджетом.
Бюджет працює тоді, коли в кожного рядка є власник, у кожного відхилення — пояснення, а в кожного пояснення — рішення з датою і відповідальним.

Часті запитання

З чого почати бюджетування на підприємстві

Починати слід з ревізії управлінської інформації: треба перевірити, чи дозволяє наявна аналітика бухгалтерського обліку зібрати фактичні дані в розрізі майбутніх статей бюджету і центрів фінансової відповідальності. Лише після цього проєктуються формати БДВ і БРГК. Якщо облік вівся неповно, спершу виконується його відновлення, інакше планові цифри не буде з чим порівнювати.

Чим бюджет доходів і витрат відрізняється від бюджету руху грошових коштів

БДВ будується за методом нарахування і показує фінансовий результат періоду, а БРГК будується за касовим методом і показує залишок грошей на рахунках та в касі на кожну дату. Одне й те саме відвантаження потрапляє в БДВ у момент реалізації, а в БРГК — тільки в дату оплати. Цей розрив і породжує касові розриви у формально прибуткових компаній.

Чи обов'язково підприємству складати фінансовий план за законом

Для звичайних господарських товариств управлінський бюджет законодавством не нав'язується: підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю згідно з ч. 5 ст. 8 Закону про бухгалтерський облік. Натомість для підприємств державного сектору економіки річний фінансовий план є регламентованим документом: ст. 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за несвоєчасне подання його на розгляд, погодження або затвердження разом зі звітом про виконання.

На який строк складати фінансовий план підприємства

Практичний варіант для більшості компаній — річний бюджет з помісячною розбивкою, доповнений ковзним горизонтом на квартал уперед і щотижневим платіжним календарем для оперативного контролю ліквідності та своєчасності платежів. Стратегічний фінансовий план має сенс робити на три–п'ять років укрупнено і переглядати при суттєвій зміні ринку, структури фінансування або бізнес-моделі.

Як часто потрібно проводити план-факт аналіз

Доходи і витрати аналізують щомісяця після закриття періоду, грошові потоки — щотижня, а за критичними статтями й щоденно через платіжний календар з горизонтом найближчих тижнів. Квартал використовується для перегляду припущень і коригування бюджету, рік — для оцінки досягнення цільових показників та оновлення нормативів.

Чи потрібно враховувати в бюджеті виплату дивідендів учасникам ТОВ

Так, і планувати треба дві суми одночасно: самі дивіденди та авансовий внесок з податку на прибуток, який згідно з пп. 57.1-1.2 ПКУ вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою, причому сума дивідендів на нього не зменшується. Додатково перевіряється дотримання обмежень ст. 27 Закону про ТОВ.

Задати запитання спеціалісту

Якщо у Вас є питання просто натисніть кнопку...

Зв'яжіться з нами

Замовити послугу

Записатися на консультацію