Податковий консультант відповідає на питання «як вчинити законно і з найменшим ризиком»: прораховує податкові наслідки правочину до його вчинення, готує звернення за індивідуальною податковою консультацією, супроводжує перевірку контролюючого органу, складає заперечення на акт і скаргу на податкове повідомлення-рішення. У Києві ці завдання вирішує команда Key Solutions.
Які завдання вирішує податковий консультант
Податковий консультант закриває три групи завдань: превентивну (прорахувати податок до правочину), поточну (виправити облік і звітність без санкцій) та захисну (спір із контролюючим органом). Право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника закріплене підпунктом 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.
Типові приводи звернутися до консультанта:
- вибір системи оподаткування на старті діяльності або при зміні обсягів;
- договір із неочевидними податковими наслідками — роялті, послуги нерезидента, реорганізація;
- самостійно виявлена помилка в поданій декларації;
- письмовий запит контролюючого органу, призначена перевірка або отриманий акт;
- податкове повідомлення-рішення, яке потрібно оскаржити;
- виплати на користь нерезидентів і застосування міжнародних договорів.
Варто пам’ятати й про адміністративну відповідальність посадових осіб: стаття 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутність податкового обліку або порушення встановленого законом порядку його ведення передбачає штраф у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а якщо особу протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення — від десяти до п’ятнадцяти.
Індивідуальна податкова консультація: окремий інструмент захисту
Індивідуальна податкова консультація (ІПК) — це відповідь контролюючого органу з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий орган. За пунктом 52.1 статті 52 ПКУ вона надається безоплатно протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання звернення. Звернення подається в паперовій або електронній формі й має містити реквізити платника, податкову адресу, зазначення, у чому полягає практична необхідність консультації (з наведенням фактичних обставин), підпис і дату. За вибором платника ІПК надається в усній, у паперовій або електронній формі, причому саме консультація в паперовій або електронній формі підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (пункти 52.3 і 52.4 ПКУ).
Момент, який найчастіше забувають: ІПК має індивідуальний характер і може використовуватися виключно тим платником податків, якому її надано (пункт 52.2 статті 52 ПКУ). Чужа консультація з реєстру — не щит, а орієнтир.
| Етап | Строк | Норма |
|---|---|---|
| Надання ІПК за зверненням платника | 25 календарних днів, що настають за днем отримання звернення | п. 52.1 ст. 52 ПКУ |
| Продовження строку розгляду звернення | не більше ніж на 15 календарних днів, із письмовим повідомленням платника | п. 52.1 ст. 52 ПКУ |
| Надсилання ІПК територіальним органом до центрального | 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення | п. 52.5 ст. 52 ПКУ |
| Рішення про внесення відомостей до єдиного реєстру ІПК | 15 календарних днів із дня отримання консультації, але не більше 40 календарних днів із дня отримання звернення | п. 52.5 ст. 52 ПКУ |
| Надання нової консультації після її скасування судом | 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду | п. 53.2 ст. 53 ПКУ |
Правові наслідки. Дія відповідно до ІПК не звільняє від обов’язку сплатити саме податкове зобов’язання — це прямо зазначено в пункті 53.1 статті 53 ПКУ. Але підпункт 112.8.2 статті 112 ПКУ відносить діяння особи, яка діяла відповідно до наданої їй ІПК, зареєстрованої в єдиному реєстрі, до обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, а підпункт 129.9.2 статті 129 ПКУ виключає в такому разі нарахування пені. Простіше кажучи: податок сплатити доведеться, штраф і пеню — ні.
Якщо положення ІПК суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої (пункт 53.1 ПКУ). Саму ІПК платник має право оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії (пункт 53.2 ПКУ, підпункт 17.1.7 ПКУ): скасування судом є підставою для надання нової консультації з урахуванням висновків суду.
Податкове планування проти ухилення: де проходить межа
Межа проходить за діловою метою та достовірністю первинних документів, а не за «агресивністю» схеми. Підпункт 14.1.231 ПКУ визначає розумну економічну причину (ділову мету) як причину, яка може бути наявна лише за умови, що платник має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності; такий ефект передбачає приріст (збереження) активів чи їх вартості або створення умов для цього в майбутньому. Для цілей оподаткування операція з нерезидентом вважається такою, що не має ділової мети, якщо головною ціллю або однією з головних цілей є несплата (неповна сплата) податків чи зменшення обсягу оподатковуваного прибутку.
Другий опорний принцип — презумпція правомірності рішень платника. За підпунктом 4.1.4 статті 4 та пунктом 56.21 статті 56 ПКУ, якщо норма припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків і рішення можна ухвалити як на користь платника, так і контролюючого органу, воно ухвалюється на користь платника. Завдання консультанта — довести спірну позицію до стану, у якому ця презумпція працює: обґрунтування, розрахунки, договірна конструкція, за потреби — ІПК.
Окрема ділянка — трансфертне ціноутворення. Операції визнаються контрольованими за одночасного дотримання двох умов (підпункт 39.2.1.7 ПКУ): річний дохід платника від будь-якої діяльності перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), а обсяг операцій із кожним контрагентом — 10 мільйонів гривень за звітний рік. Звіт про контрольовані операції подається до 1 жовтня року, що настає за звітним (підпункт 39.4.2 ПКУ). Докладніше — трансферне ціноутворення в Україні.
Ціна помилки помітно залежить від того, хто виявив її першим.
| Ситуація | Фінансовий наслідок | Норма |
|---|---|---|
| Платник сам надсилає уточнюючий розрахунок і доплачує недоплату | штраф 3 % від суми недоплати (сплачується до подання розрахунку) | п. 50.1 ст. 50 ПКУ |
| Недоплата відображається у складі декларації наступного періоду | штраф 5 % від суми недоплати | п. 50.1 ст. 50 ПКУ |
| Зобов’язання визначив контролюючий орган | штраф 10 % суми визначеного зобов’язання | п. 123.1 ст. 123 ПКУ |
| Те саме діяння вчинено умисно | штраф 25 % | п. 123.2 ст. 123 ПКУ |
| Умисне діяння повторно протягом 1095 календарних днів | штраф 50 % | п. 123.3 ст. 123 ПКУ |
Корисним є і пункт 112.7 статті 112 ПКУ: якщо контролюючий орган не доведе, що платник мав можливість для дотримання правил і норм, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, притягнути його до відповідальності не можна. Це положення застосовується виключно тоді, коли умовою притягнення до фінансової відповідальності є наявність вини платника.
Супровід перевірок: що робити до, під час і після
Супровід починається не з приходом інспектора, а з письмового запиту. За підпунктом 73.3.3 ПКУ платник зобов’язаний надати визначену в запиті інформацію та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Мовчання небезпечне: якщо контролюючий орган отримав податкову інформацію, що свідчить про порушення законодавства, і платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит протягом 15 робочих днів, це є підставою для документальної позапланової перевірки (підпункт 78.1.1 ПКУ). Але якщо запит складено з порушенням установлених вимог, платник звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит (підпункт 73.3.4 ПКУ).
На старті виїзної перевірки перевіряється комплект допуску: направлення з реквізитами наказу, метою, видом, підставами, датою початку та тривалістю перевірки, копія наказу і службові посвідчення (пункт 81.1 ПКУ). Непред’явлення цих документів або їх оформлення з порушеннями — підстава для недопущення до перевірки; відмова в допуску з інших підстав не дозволяється.
Після перевірки ключовий строк — 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки): у цей строк подаються заперечення, додаткові документи та пояснення, зокрема ті, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, які звільняють від фінансової відповідальності (пункт 86.7 статті 86 ПКУ). Платник має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через представника, у тому числі в режимі відеоконференції. Профілактика працює на випередження: аудит перед податковою перевіркою знаходить помилки раніше за інспектора.
Оскарження рішень: адміністративний і судовий порядок
Рішення контролюючого органу оскаржуються в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 ПКУ), і адміністративна процедура дає важливий ефект — зупинення виконання. Скарга, подана з дотриманням строку, зупиняє виконання грошових зобов’язань за податковим повідомленням-рішенням до дня закінчення процедури оскарження; сума вважається неузгодженою, податкові вимоги не надсилаються (пункт 56.15 ПКУ).
| Дія | Строк | Норма |
|---|---|---|
| Подання скарги до контролюючого органу вищого рівня | 10 робочих днів, що настають за днем отримання рішення | п. 56.3 ст. 56 ПКУ |
| Клопотання про поновлення пропущеного строку на скаргу | протягом шести місяців з дати закінчення зазначеного строку | п. 56.3 ст. 56 ПКУ |
| Рішення за скаргою | 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги | п. 56.8 ст. 56 ПКУ |
| Продовження строку розгляду скарги | не більше 60 календарних днів, із повідомленням платника | п. 56.9 ст. 56 ПКУ |
| Якщо вмотивоване рішення не надіслано у строк | скарга вважається повністю задоволеною на користь платника | п. 56.9 ст. 56 ПКУ |
| Судове оскарження | у будь-який момент після отримання рішення, з урахуванням строків давності за ст. 102 ПКУ | п. 56.18 ст. 56 ПКУ |
Обов’язок доведення правомірності нарахування під час адміністративного оскарження покладається на контролюючий орган (пункт 56.4 ПКУ). Рішення центрального органу є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в суді (пункт 56.10 ПКУ). Корисна деталь: одночасно з поданням скарги потрібно письмово повідомити про оскарження орган, який ухвалив рішення (пункт 56.5 ПКУ). Практичний бік — підготовка документів для скарги до податкової.
Робота з нерезидентами та міжнародні договори
Під час виплати нерезиденту доходу з джерелом походження з України резидент (у тому числі ФОП і суб’єкт господарювання на спрощеній системі) утримує податок за ставкою 15 відсотків суми виплати та за її рахунок, крім доходів, для яких ПКУ встановлює інші правила, і якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, що набрали чинності (підпункт 141.4.2 статті 141 ПКУ). Знижену ставку або звільнення можна застосувати, якщо нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу і резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (пункт 103.2 ПКУ).
Підставою для звільнення (зменшення) є довідка про резидентство, видана компетентним органом відповідної країни, належним чином легалізована та перекладена (пункти 103.4 і 103.5 статті 103 ПКУ). У разі неподання довідки доходи оподатковуються відповідно до законодавства України (пункт 103.10 статті 103 ПКУ). Особа, яка виплачує доходи нерезидентові, подає звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки (пункт 103.9 статті 103 ПКУ). Для нерезидентів, які діють через відокремлені підрозділи та постійні представництва, оскарження врегульовано пунктом 56.3-1 статті 56 ПКУ. Докладніше — робота з нерезидентами.
Строки давності та зберігання документів
Контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня — у разі перевірки за статтями 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141), що настає за останнім днем граничного строку подання декларації, а якщо її подано пізніше — за днем фактичного подання (пункт 102.1 ПКУ). Із цього правила є винятки, зокрема коли декларацію за відповідний період не було подано взагалі (пункт 102.2 ПКУ). Заяви про повернення надміру сплачених сум подаються не пізніше 1095 дня після виникнення переплати (пункт 102.5 ПКУ).
Строки зберігання встановлені пунктом 44.3 статті 44 ПКУ: не менше 2555 днів — для документів, необхідних для контролю за статтями 39 і 39-2 та пунктом 141.4 статті 141; 1825 днів — для первинних документів, регістрів бухобліку і фінзвітності окремих категорій платників; 1095 днів — для інших документів. Якщо документи не надано до закінчення перевірки або у строки за пунктом 86.7 статті 86 ПКУ, вважається, що на час складення звітності вони були відсутні (пункт 44.6 ПКУ) — саме так «губляться» законні витрати.
Як будується робота з консультантом Key Solutions
- Фіксуємо фактичні обставини та питання — без цього не буде ні висновку, ні звернення за ІПК.
- Проводимо правовий аналіз: норми ПКУ, підзаконні акти, судова практика, реєстр консультацій.
- Даємо письмовий висновок із варіантами та оцінкою ризику щодо кожного з них.
- За потреби готуємо звернення за ІПК і ведемо листування.
- Супроводжуємо перевірку, заперечення на акт і оскарження.
Часті запитання
Чим податковий консультант відрізняється від бухгалтера?
Бухгалтер веде облік і відображає вже здійснені операції, а податковий консультант прораховує наслідки правочину до його вчинення та захищає позицію платника у спорі з контролюючим органом, аж до суду. Це різні функції, які доповнюють одна одну.
Скільки чекати індивідуальну податкову консультацію від податкової?
Згідно з пунктом 52.1 статті 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація надається безоплатно протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання звернення контролюючим органом. Строк розгляду може бути продовжено не більше ніж на 15 календарних днів із письмовим повідомленням платника.
Чи звільняє індивідуальна податкова консультація від штрафу?
Так, якщо консультацію надано саме вам у паперовій або електронній формі та зареєстровано в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій — це обставина, що звільняє від фінансової відповідальності за підпунктом 112.8.2 ПКУ. Пеня в такому разі не нараховується, але саме податкове зобов’язання сплатити необхідно.
Чи можна оскаржити податкове повідомлення-рішення без суду?
Так, скарга до контролюючого органу вищого рівня подається протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання рішення, і зупиняє виконання оскаржуваних грошових зобов’язань до закінчення процедури адміністративного оскарження. Вмотивоване рішення за скаргою орган зобов’язаний надіслати протягом 20 календарних днів.
За який період податкова може донарахувати податки?
За загальним правилом пункту 102.1 статті 102 ПКУ — не пізніше закінчення 1095 дня після граничного строку подання декларації, а якщо її подано пізніше, то після дня фактичного подання. Для перевірок за статтями 39 і 39-2 та за пунктом 141.4 статті 141 цей строк становить 2555 днів.
Як обрати податкового консультанта в Києві?
Дивіться на три речі: письмову форму висновків із посиланнями на конкретні норми, готовність вести позицію до кінця — від заперечень на акт до суду, і досвід саме у вашій галузі та типі операцій. Усна рекомендація без обґрунтування нормами у спорі не допоможе.