Бухгалтерські та аудиторські послуги для малого бізнесу в Україні

Малому бізнесу в Україні обсяг бухгалтерії задають два незалежні критерії: категорія підприємства за Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та обрана система оподаткування за Податковим кодексом. Обов'язковий аудит фінансової звітності малим підприємствам закон, як правило, не приписує. Нижче — критерії категорій, обмеження груп єдиного податку, склад звітності та строки.

Хто належить до малого бізнесу: критерії мікро- та малого підприємства

Категорія підприємства визначається за трьома показниками — балансовою вартістю активів, чистим доходом від реалізації та середньою кількістю працівників — і присвоюється за відповідності щонайменше двом критеріям із трьох. Показники беруться на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному (ст. 2 Закону про бухоблік).

Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств. Для показників у євро застосовується офіційний курс гривні (середній за період), розрахований на підставі офіційних курсів НБУ відповідного року. Якщо підприємство протягом двох років поспіль не відповідає критеріям своєї категорії, воно відноситься до відповідної категорії. Новоутворені підприємства застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.

Спрощена система чи загальна: що обрати

Спрощена система вигідна, коли діяльність вкладається в ліміт доходу групи і не потрапляє до переліку заборонених видів. Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання звітності з податку на прибуток, ПДФО з доходів від госпдіяльності, ПДВ з операцій постачання на митній території України (крім тих, хто обрав ставку зі сплатою ПДВ) та земельного податку за ділянки, що використовуються в госпдіяльності (ст. 297 ПКУ).

Фіксовані ставки для першої та другої груп встановлюють сільські, селищні, міські ради залежно від виду діяльності, з розрахунку на календарний місяць. До суми перевищення ліміту, до доходу від заборонених видів діяльності та за негрошових розрахунків застосовується підвищена ставка: 15 % для ФОП першої–третьої груп і подвійний розмір звичайних ставок для юросіб третьої групи (ст. 293 ПКУ). Платники єдиного податку сплачують і військовий збір: ФОП першої, другої та четвертої груп — 10 % мінімальної зарплати на 1 січня на місяць, платники третьої групи — 1 % доходу за ст. 292 ПКУ (п. 16^-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Обмеження спрощеної системи, про які дізнаються надто пізно

Не можуть бути платниками єдиного податку першої–третьої груп суб'єкти, які здійснюють (п. 291.5 ст. 291 ПКУ):

• азартні ігри та лотереї, обмін іноземної валюти;
• виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів у ємностях до 20 літрів, пива, сидру, пері та столових вин);
• видобуток і реалізацію дорогоцінних металів та каміння, корисних копалин (крім копалин місцевого значення);
• фінансове посередництво, управління підприємствами, послуги пошти (крім кур'єрської) та телекомунікаційні послуги;
• продаж предметів мистецтва й антикваріату, гастрольні заходи, охоронну діяльність.

ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, послуги з доступу до мережі Інтернет, а також торгують ювелірними виробами, належать виключно до третьої групи. ФОП, які здійснюють технічні випробування та дослідження або працюють у сфері аудиту, до спрощеної системи не допускаються. Обмежена й оренда: понад 0,2 гектара земельних ділянок, понад 400 кв. м житлових або понад 900 кв. м нежитлових приміщень. Не може бути платником єдиного податку юридична особа, у статутному капіталі якої сукупність часток юросіб-неплатників дорівнює або перевищує 25 %.

Найчастіша пастка: розрахунки за відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги платники єдиного податку першої–третьої груп зобов'язані здійснювати виключно в грошовій формі — готівковій або безготівковій, у тому числі з використанням електронних грошей (п. 291.6 ст. 291 ПКУ). Взаємозалік, бартер, вексель — підстава перейти на сплату інших податків з першого числа місяця, наступного за періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (пп. 298.2.3 ПКУ). Перейти на спрощену систему за власним рішенням можна за заявою не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу і лише раз на рік.

ФОП чи ТОВ: що обрати малому бізнесу

Вибір визначається не розміром виручки, а структурою ризиків і складом власників. Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном і не відповідає за зобов'язаннями своїх учасників; учасники, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з них (ст. 2, 3 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). У ФОП такого поділу немає.

Відмінності в обліку: ФОП першої та другої груп, а також третьої групи без реєстрації платником ПДВ ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, тоді як ФОП третьої групи — платники ПДВ ведуть облік доходів і витрат за типовою формою, у паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 296.1 ст. 296 ПКУ). Юрособи-єдинники третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку доходів та витрат за методикою Мінфіну (п. 44.2 ПКУ) і в будь-якому разі складають фінансову звітність. Декларацію платника єдиного податку перша і друга групи подають у строк для річного звітного періоду, третя — у строки для квартального (п. 296.2, 296.3 ст. 296 ПКУ).

Якщо плануються партнерство, наймання десятків працівників або продаж частки — практичніше ТОВ; для персонального бізнесу без співвласників дешевше ФОП. Докладніше про старт — на сторінці реєстрації підприємств.

Коли малому бізнесу потрібен аудит, а коли ні

Обов'язковий аудит — це аудит звітності суб'єктів, які за законодавством зобов'язані оприлюднити або надати таку звітність користувачам разом з аудиторським звітом (ст. 1 Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»). Обов'язок аудиту похідний від обов'язку оприлюднення, а не від розміру бізнесу.

Оприлюднювати річну звітність разом з аудиторським звітом зобов'язані підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб'єкти видобувних галузей — до 30 квітня року, що настає за звітним; великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, і середні підприємства — до 1 червня. Для мікро- та малих підприємств такого обов'язку немає, крім двох випадків: фінансові установи й недержавні пенсійні фонди цих категорій, а також малі підприємства державного сектору економіки (ст. 14 Закону про бухоблік).

Окрема підстава для ТОВ: на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством, його посадовими особами чи учасниками. Виконавчий орган протягом 10 днів з дати отримання запиту та примірника оригіналу договору зобов'язаний забезпечити можливість проведення аудиту й надати завірені копії документів. Витрати покладаються на учасника-ініціатора, якщо інше не встановлено статутом (ст. 41 Закону про ТОВ).

Отже, малому підприємству обов'язковий аудит зазвичай не потрібен, але добровільний аудит фінансової звітності замовляють перед кредитом чи входом інвестора, продажем частки, під час зміни головного бухгалтера та підготовки до перевірки. Зворотна помилка не рідша: компанія роками не перевіряє звітність, а розбіжності спливають у момент угоди, коли виправляти їх дорого.

Скорочена фінансова звітність і строки подання

Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств, філій та представництв іноземних юросіб — крім тих, що зобов'язані складати звітність за міжнародними стандартами, — встановлено скорочену за показниками фінансову звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (ст. 11 Закону про бухоблік). Форма і порядок складання визначаються НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39. Такі підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання звітності за загальними формами. Від подання звіту про управління мікропідприємства та малі підприємства звільняються.

Річну фінансову звітність мікро- та малі підприємства подають не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним; проміжну за I квартал, перше півріччя та дев'ять місяців — не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом (Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419).

Перед складанням річної звітності проводиться інвентаризація активів та зобов'язань — до дати балансу: у період трьох місяців для необоротних активів, запасів, дебіторської та кредиторської заборгованостей і в період двох місяців для незавершеного виробництва, фінансових інвестицій, грошових коштів та розрахунків з бюджетом. Нерухомість можна інвентаризувати раз на три роки (Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань).

Організація обліку, каса та РРО

Підприємство самостійно обирає форму організації обліку: штатний бухгалтер або бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером; послуги спеціаліста з бухобліку, зареєстрованого як підприємець; ведення обліку на договірних засадах підприємством чи самозайнятою особою у сфері бухобліку та/або аудиторської діяльності; самостійне ведення обліку власником чи керівником — остання форма недоступна тим, чия звітність повинна оприлюднюватися (ст. 8 Закону про бухоблік). Відповідальність за організацію обліку та збереження документів не менше трьох років несе керівник або власник. Мікропідприємства — не платники ПДВ, що не становлять суспільного інтересу, можуть узагальнювати інформацію в регістрах без застосування подвійного запису. Підставою для обліку є первинні документи в паперовій або електронній формі з обов'язковими реквізитами: назвою документа, датою складання, назвою підприємства, змістом та обсягом операції, посадами і прізвищами відповідальних осіб та підписом.

Реєстратори розрахункових операцій та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ) — для інших груп Податковий кодекс такого звільнення не встановлює. За здавання виторгу з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, передбачено штраф на відповідальних осіб (ст. 164-4 КУпАП). Відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до звітності, її неподання, неякісне проведення інвентаризацій тягнуть штраф за ст. 164-2 КУпАП, а відсутність податкового обліку та неподання аудиторських висновків — за ст. 163-1 КУпАП. Штрафи обчислюються в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян і зростають за повторного порушення протягом року.

Якщо облік занедбано, починати варто не зі звітності, а з постановки податкового та бухгалтерського обліку і подальшого бухгалтерського обслуговування з фіксованим складом робіт.

Часті запитання

ФОП чи ТОВ — що обрати

Вибір залежить від ризиків і складу власників, а не від обороту: товариство відповідає за зобов'язаннями всім належним йому майном і не відповідає за зобов'язаннями учасників, тоді як у підприємця такого поділу не виникає. ТОВ зручніше за партнерства, наймання та продажу частки, ФОП — за персонального бізнесу без співвласників і з простим обліком.

Який ліміт доходу на третій групі єдиного податку

Обсяг доходу платника єдиного податку третьої групи протягом календарного року не повинен перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. За перевищення до відповідної суми застосовується підвищена ставка, а платник зобов'язаний перейти на сплату інших податків з першого числа місяця, наступного за кварталом перевищення.

Чи потрібен аудит малому підприємству

Як правило, ні: обов'язок проводити аудит є похідним від обов'язку оприлюднювати звітність разом з аудиторським звітом, а на мікро- та малі підприємства він не поширюється, крім фінансових установ, недержавних пенсійних фондів і малих підприємств державного сектору. Аудит також проводиться на вимогу учасника ТОВ із часткою від 10 %.

Яку звітність подає мале підприємство

Мікро- та малі підприємства складають скорочену за показниками фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати за формами НП(С)БО 25 та подають її не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним. Від звіту про управління такі підприємства звільнено, проміжна звітність подається не пізніше 30 числа місяця після кварталу.

Коли треба реєструватися платником ПДВ

Обов'язок зареєструватися виникає, якщо загальна сума оподатковуваних операцій з постачання товарів і послуг за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 000 000 гривень без ПДВ, — але це правило не поширюється на платників єдиного податку першої–третьої груп. Платник третьої групи реєструється платником ПДВ добровільно, обравши ставку 3 %.

Чи потрібен РРО для ФОП на єдиному податку

Реєстратори розрахункових операцій та програмні РРО не застосовуються лише платниками єдиного податку першої групи; для другої і третьої груп такого звільнення Податковий кодекс не містить. Порушення термінів здавання виторгу, встановлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, тягне адміністративну відповідальність.